- порушення
- [поуру/шеин':а]
-н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
порушення
Смотреть что такое "порушення" в других словарях:
порушення — я, с. 1) чого. Дія за знач. порушити 1 4) і порушитися 1). •• Пору/шення криміна/льної спра/ви перша стадія кримінального судочинства, на якій розв язується питання про можливість почати провадження кримінальної справи. 2) розм. Відхилення від… … Український тлумачний словник
порушення — (відхилення від правил, законів, невідповідність традиції, звичаям тощо), недотримання, недодержання … Словник синонімів української мови
порушення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
диз’юнктивні дислокації (порушення) — дизъюнктивные дислокации disjunctive break, disturbance, fracture Disjunktivbrüche, Disjunktivstörungen порушення первинного залягання верств гірських порід із розривом їх суцільності. Являють собою розломи, тріщини, поверхні сповзання тощо.… … Гірничий енциклопедичний словник
амплiтуда диз'юнктиву (порушення) — амплитуда дизъюнктива (нарушения) amplitude of disjunctive Disjunktivamplitude вiдстань висячого крила (висячого боку) диз юнктиву Рв вiдносно лежачого крила (лежачого боку) Рл в характерному чи заданому напрямку. В залежностi вiд напрямку, за… … Гірничий енциклопедичний словник
бешкет — (порушення порядку, пристойности, супроводжуване галасом, бійкою), галабурда, сварка, скандал, буча, безчинство, колотнеча; сваволя, свавілля, свавільність, свавільство; хуліганство (грубе порушення правил громадського порядку) … Словник синонімів української мови
беззаконство — (порушення правового порядку, законів), безправство, сваволя, протиправність, свавільність, самовільність, злочинність, беззаконня … Словник синонімів української мови
дисонанс — (порушення співзвучности), дисгармонія, розлад … Словник синонімів української мови
хвороба — (порушення нормальної життєдіяльности організму під впливом несприятливих чинників), захворювання, недуга, хворість, нездоров я, слабість, неміч, болість … Словник синонімів української мови
боронування — Порушення ґрунтової корки, розбивання крупних комів землі, знищення сходів бур янів, вирівнювання поверхні ґрунту. Сприяє збереженню вологи в ґрунті і поліпшує умови для проростання насіння. Б. проводиться дисковими боронами. Глибина обробітку… … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
